Гімн чотирьох Стихій

Відгук від Влади

Книга: Гімн чотирьох Стихій

Автор: Марго Скворцова

Оцінка: 2,5 з 5

Який принцип моїх відгуків? Коротко, по суті й без спойлерів (за можливості).

Про що твір?

«Гімн чотирьох Стихій» – романтичне підліткове фентезі, де головна героїня Кеті потрапляє у чарівний світ із гномами, ельфами, русалками та котом, що говорить. Їй доводиться навчатися у школі бойових магів, щоб потім захищати на війні своє нове королівство.

Що зачепило?

• Старт дуже динамічний та правдоподібний.

• Цікаво прописані закони світу та магії.

• Кіт – зірка книги. Живий, харизматичний та кумедний.

• Є кілька справді смішних сцен.

• Поворот з мамою Кеті – неочікуваний.

• Кошмар Кеті наприкінці – один із найкраще виписаних моментів.

• У другій половині книги стиль стає більш детальним, живим та цікавим.

Недоліки

• Текст потребує серйозного редагування. Кожні кілька сторінок зустрічаються як русизми, так і помилки.

• Багато розповідається, але майже нічого не показується. Через це важко прив’язатися до героїв.

• Анотація заявляє про нерозділене кохання, але головний любовний інтерес Кеті буквально не зробив нічого, що могло б відштовхнути дівчину чи змусити ревнувати. Аби не анотація, я б вирішила, що кохання взаємне з самого початку, просто хлопець цього не показує.

• Кеті дуже пасивна. Її постійно тягнуть за собою інші персонажі. У якийсь момент я вже сиділа і чекала, коли ж вона нарешті почне активно впливати на сюжет.

• Її страх війни згадується, але зовсім не відчувається у сценах, де це можна було показати.

• Деякі теми недорозкриті, зокрема стосунки учнів бойової академії, яким доведеться опісля боротись одне з одним.

• Персонаж Арії змінюється надто різко і не дуже логічно.

  
  
  
  

  

  
  

Кілька пунктів потрапили у список того, що мені особисто просто не подобається.

• Кохання з першого погляду.

• Мило-зменшувальні слова (як от «долоньки»).

• Відсутність інтриги у любовних стосунках як між головними, так і між другорядними героями. Кожного разу, як ти починаєш ну хоч на пів грама сумніватись, тобі одразу дають зрозуміти, хто з ким буде.

• Кінець і початок не дуже пов’язані. Структурно сюжет провисає.

Так, книга не ідеальна, але відчувається, що авторка любить цей світ. Хоч стилістика кульгає, однак сюжет має потенціал, у творі є насичені моменти.

Радити чи ні?

Якщо ви читаєте для фану, любите світ магії, трішки романтики та не надто вибагливі до стилю – варто взятись за цю книгу. Особливо якщо хочете підтримати українське фентезі. Але якщо ви з тих, хто звертає увагу на кожну стилістичну похибку – вам буде складно.

А як щодо вас? Читали цю книгу? Які враження?

Більше цікавого у нашому Instagram.

Тиць сюди