Лікарські хиби, емпатія та межа цинізму: як пройшло обговорення книги «Сміх у кінці тунелю»
Оновлено: 1 жовт.
Протягом місяця учасники нашого книжкового клубу «Сюжетна діра» читали книгу Івана Черненка «Сміх у кінці тунелю. Нотатки українського анестезіолога». Спочатку ми ділилися першими емоціями в Telegram-чаті, обережно ховаючи спойлери за спеціальними позначками, а цими днями зустрілися в Zoom для фінального обговорення.
Дві з половиною години пролетіли непомітно. Почали з короткої біографії автора, а далі швидко перейшли до особистого: як ми, пацієнти, сприймаємо сучасні лікарні. Найбільше дискутували навколо гострих питань, які підіймає книга:
Лікарські хиби. Автор пише про них максимально відверто. Що це викликає в читача — формує довіру до лікаря, який не боїться визнавати помилки, чи сіє страх перед медичною системою?
Відсторонення. Де саме проходить межа між здоровим медичним цинізмом, що рятує психіку, і банальною байдужістю до людини?
Емпатія. Чи взагалі можливо роками працювати в реанімації, на межі життя і смерті, і при цьому залишатися чуйним?
Кожен учасник розповів, яка саме історія чи клінічний випадок із нотаток зачепили його найбільше. Розмова вийшла глибокою, подекуди непростою, але дуже щирою.
Без приємних бонусів теж не обійшлося: за участь в обговоренні всі книголюби отримали по +9🧩 (бали, які у ТГ-чаті «Сюжетна діра | Two_v_books_talks» можна обміняти на призи).
Дякуємо кожному за класні думки та приділений час. Вже готуємо анонс наступного спільного читання!
Більше цікавого у нашому Instagram.
Коментарі