5 українських слів, які раніше мали зовсім інше значення

Як побажання «жиру» стало синонімом багатства, а звичайна застібка перетворилася на «гаплик»? Слова, які ми вживаємо щодня, не завжди означали те, до чого ми звикли.

ЖИР = БАГАТСТВО

У Київській Русі «жиром» називали розкіш, достаток і надлишок їжі. Побажати комусь жиру на свято було найвищим проявом поваги. Батьки навіть називали дітей Жирослав або Доброжир, щоб ті ніколи не бідували.

ГАПЛИК = ЗАСТІБКА

Якщо в давнину українцеві казали «тобі гаплик», ніхто не думав про фінал чи катастрофу. Гаплик — це всього лише металевий гачок до петельки на одязі. 

ЦІЛУВАТИСЯ = ЗИЧИТИ ЗДОРОВ'Я

Ніякого романтичного підтексту! У давнину «цілуватися» при зустрічі означало просто вітатися і бажати один одному бути цілим (тобто здоровим). Корінь тут такий самий, як у словах «цілитель» чи «цілющий».

ПОДОНОК = ОСАД НА ДНІ

Подонок походить від слова «дно». Раніше подонками називали звичайний осад, що залишався на дні склянки. Лише згодом цей термін перейшов у переносному значенні на людей, які опинилися на самому соціальному дні.

БИДЛО = ХУДОБА

Сьогодні це груба лайка, а раніше — абсолютно нейтральний термін. «Бидлом» господарі називали велику рогату худобу, найчастіше — робочих биків. У деяких українських селах це слово досі можна почути в його первісному значенні.

За кожним із цих слів стоїть побут, вірування та звичаї давніх українців. Знання таких мовних трансформацій робить наше мовлення багатшим, а сприйняття власної культури — глибшим і свідомішим.

Більше цікавого у нашому Instagram.